Надання пільг на товари або послуги - розповсюджена практика, що стимулює продажі. Однак значне зниження цін, що залучає покупців, загрожує зайвою паперовою тяганиною й поясненнями з інспекторами для бухгалтера фірми-продавця

Стратегія вигідних тарифів

Фірма повинна прописати причини й розміри знижок у положенні про маркетингову політику. Однак будь-які відносини купівлі-продажу регулює договір, що повинен чітко визначати, які пільги, при яких обставинах і за що надають. Якщо покупець не знає про ці умови, він може одержати бонус незаслужено, а виходить, незаконно, уважає доцент економічного факультету МГУ ім. М.В. Ломоносова Світлана Казаринова:

- Сумніваюся, що на підставі «незмістовного» договору налоговики включать знижку у видатки продавця. Важливо правильно оформити угода й підтвердити право на пільгу. Нескладно обґрунтувати поступку, надану при своєчасній оплаті, придбанні конкретної кількості або асортиментів товару. Можна обмовити в договорі необхідний обсяг закупівель протягом фіксованого строку, певний перелік продукції, указати конкретний строк оплати. Буде виглядати більше обґрунтованим, якщо знижки надають періодично, наприклад по закінченні кварталу. Перш ніж укласти угоду, можна підписати акт, що підтверджує виконання обговорених вимог

Якщо на ринок просувають новий товар або пристосовують його для інших споживачів, у договорі потрібно вказати перелік продукції, категорію покупців. У маркетинговому плані фірма обмовляє дати початку й закінчення заходу, уважає Світлана Казаринова:

- Саме протягом цього строку діють пільги. З маркетингової політики повинне випливати, що будь-які пільги служать для просування продукції, збільшення обсягів продажів і прибутку, а подарунки не роблять безкоштовно.

Звичайно пільги застосовують однаково для всіх покупців, що виконали яку-небудь умову. Але іноді компанії вигідніше використати різні потурання для окремих клієнтів, підсумовує доцент:

- У маркетинговій політиці можна обмовити амплітуду коливань ціни. При довгострокових відносинах логічніше застосовувати ті самі поступки: їх простіше обґрунтувати як економічно виправдані видатки. Договір може бути укладений у будь-якій формі, передбаченої для здійснення угод, якщо законом для подібних угод не встановлений певний спосіб укладання договору (п. 1 ст. 434 ГК). Акцептований рахунок (оферта) також свідчить про висновок контракту. Однак у ньому неможливо описати умови надання поступки. Тобто продавець привселюдно повідомляє умови надання пільг, і покупець, що оплачує рахунок, повинен мати можливість із ними ознайомитися

У компанії їсти можливість вибрати, у якій формі давати знижки. Умовно їх можна розділити на дві групи: заниження ціни договору й надання премії. Щоб вибрати оптимальний варіант, потрібно знати про можливі наслідки в податковому й бухгалтерському обліку. Проаналізуємо їх і виберемо менше із двох зол. У цьому нам допоможуть фахівці: експерти й бухгалтери

Непотрібна милість

Зміна ціни після укладання договору допускається у випадках на умовах, передбачених угодою, або у встановленому законом порядку (п. 2 ст. 424 ГК). Існує відкритий перелік знижок, визнаних налоговиками в складі видатків (п. 3 ст. 40 НК). Однак, якщо продавець реалізує товар за ціною, зниженої в порівнянні з первісної, податкову базу по податку на прибуток знижка не зменшує (лист Мінфіну від 2 травня 2006 р. № 03-03-04/1/411).

Величина знижки має велике значення для сторін. Пільгу можна надати в розмірі, що не перевищує 20 відсотків ринкової вартості товару, тобто застосовуваних по ідентичних товарах у даний відрізок часу. При більшому відхиленні убік зниження розцінок (подп. 4 п. 2 ст. 40 НК) ціна договору може стати об'єктом пильної уваги налоговиков. Тому, якщо знижка надана як зміна ціни товару, варто враховувати положення статті 40 Податкового кодексу (лист Мінфіну від 15 вересня 2005 р. № 03-03-04/1/190).

Важлива періодичність перегляду ціни. Так, якщо знижка надається щомісяця, те, скорегувавши суми ПДВ і податку на прибуток, за періоди, у які був реалізований товар, обидві сторони подадуть декларації вже відповідно до нових розцінок договору, пояснює експерт фірми «Спектр Консалтинг» Світлана Нестерова:

- Угода може бути довгостроковим, тоді ціну переглядають періодично, наприклад щокварталу. У цьому випадку звіт по ПДВ потрібно перездати. Продавцеві необхідно внести зміни також у рахунки-фактури. Коректування датують числом надання знижки. Передавши другі екземпляри виправлених рахунків-фактур клієнтові, постачальник відкриває додатковий аркуш до книги продажів за місяць, у якому відбулася угода. У ньому повинні бути анульовані старі документи й занесені скоректовані. Зі своєї сторони покупці зобов'язані уточнити показники своєї податкової звітності за відповідні періоди, визнавши в них додаткові доходи й зобов'язання перед бюджетом. Закономірне питання: а чи не стане знижка «ведмежою послугою» для покупця?

Знижка або заборгованість?

Виявляється, описані проблеми можна попередити, оформивши знижку як бонус: грошової премії, відвантаження товару або списання заборгованості, не міняючи ціни договору. Вартість реалізованих товарів не коректують, пільгу розглядають як прощення боргу. Тобто знижка звільняє клієнта від майнового обов'язку платити за поставлений товар, уважає Світлана Нестерова:

- Витрати, пов'язані з наданням постачальником клієнтові пільги в результаті виконання певних умов договору, є позареалізаційними видатками продавця (п. 19.1 ст. 265 НК). Знижка носить договірної двосторонній характер. Якщо вона зроблена в однобічному порядку, неї можуть розцінити як дарування й застосувати правила договору дарування (лист УМНС по м. Москві від 26 вересня 2001 р. № 03-12/ 43768). А подібні дії між комерційними організаціями на суму понад 500 рублів заборонені (п. 4 ст. 575 ГК). Перевищення буде законно у випадку, якщо кредитором виступає некомерційна організація або підприємець. Відзначу, що прощення боргу - окрема операція, що не ставиться до реалізації товару

Отже, продавець не повинен оформляти рахунок-фактуру на суму знижки, тому що цей документ виписують тільки при русі товару (п. 3 ст. 168 НК). Надання пільги в продавця не зменшує податкову базу по ПДВ, обчислену виходячи з первісної ціни реалізованого товару, тому що розрахунок провадять, відштовхуючись від цін, передбачених сторонами угоди (п. 1 ст. 154 НК).

При розрахунку податку на прибуток сума отриманої знижки буде кваліфікуватися як безоплатно отримана й буде обкладатися податком (п. 8 ст. 250 НК). Розмір податку на додану вартість у складі знижки, пред'явленого покупцеві при реалізації продукції, не зменшує податкову базу, тому що ставиться до видатків у вигляді вартості безоплатно переданого майна й пов'язаним з такою передачею (лист ФНС від 25 січня 2005 р. № 02-1-08/8@), відзначає Світлана Нестерова:

- Постачальник пред'являє до оплати покупцеві суму ПДВ понад вартість реалізованого товару (п. 1 ст. 168 НК). Виходить, постачальник, прощаючи заборгованість по ПДВ клієнті, у сутності зобов'язується сплатити податок за власний рахунок

У цьому випадку положення про визначення ринкової ціни застосовують тільки до «тарифів», установленим договором купівлі-продажу, але не до величини прощеної заборгованості. У результаті надання знижки ціна на одиницю товару не змінюється, пільгу у вигляді «відпущеного боргу» не враховують (лист Мінфіну від 26 грудня 2005 р. № 03-03-04/1/445). У цьому посланні фахівці фінансового відомства обґрунтовують своє рішення тим, що знижка при перегляді ціни всього товару повинна визначатися з урахуванням статей 572 і 574 Цивільного кодексу. Тобто як звільнення покупця від майнового обов'язку (рівнозначно безоплатній передачі майна).

У бухучете виторг від реалізації товарів розраховують із обліком всіх наданих, відповідно до договору, знижок (п. 6.5 ПБУ 9/99), аналогічно визначають витрати, пов'язані з наданням пільг (п. 6.5 ПБУ 10/99), нагадує головбух фірми «Велкам» Олена Кузнєцова:

- І в тім і в іншому випадку перед нами відповідно доходи й видатки по звичайних видах діяльності фірми, а не позареалізаційні. Головбух не вправі підганяти дані бухучета під вимоги налоговиков, єдиний шлях - сторнирувати виторг. Однак можна змінити в договорі формулювання «надання знижки» на «списання кредиторської заборгованості». Тоді дані бухгалтерського й податкового обліку будуть збігатися

Думка:

Головний бухгалтер фірми «Велкам» Олена Кузнєцова:

- Умова про знижку можна обмовити як у тексті договору, так і в додатковій угоді. Формулювати пільгові умови можна вільно: всі умови договору сторони можуть визначати за своїм розсудом (п. 4 ст. 421 ГК). Випадки, коли інспекторові дозволено поцікавитися ціною, перераховані в пункті 2 статті 40 Податкового кодексу. Але навіть якщо договір, що передбачає знижку, під ці підстави підпадає, можна уникнути додаткового нарахування податків, оформивши кілька документів. Справа в тому, що ринкові ціни для цілей оподатковування потрібно розраховувати вже з урахуванням знижок, надаваних платником податків (п. 3 ст. 40 НК). Перепад між договірною й ринковою цінами, викликаний обґрунтованою знижкою, не потрібно брати до уваги. На кожну знижку у фірми повинне бути документальне підтвердження: наказ керівника, акти на уцінку дефектних товарів, маркетингова політика

Якщо контракт укладають шляхом документообмена, та умова про знижки потрібно погодити в кореспонденції. У ній повинні бути чіткі вказівки на умови й порядок надання знижки й згода сторін на неї застосування

Якщо продавець, надавши знижку після продажу, не скорегував спочатку видані документи, ИФНС розцінює пільгу як безоплатну передачу покупцеві майнового права на дебіторську заборгованість. Думаю, що самий безпечний метод стимулювання продажів - знижки до реалізації товару. Цей спосіб не створить проблем у відносинах з постійними клієнтами